- розгвинтити
- док. див. <<розгвинчувати>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
розгвинтити
Look at other dictionaries:
розгвинтити — див. розгвинчувати … Український тлумачний словник
розгвинтити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозгвинчувати — ую, уєш, док. Розгвинтити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розгвинчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгвинтити. || розгви/нчено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Неврівноважений, нетвердий … Український тлумачний словник
